гучність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
слух — I у, ч. 1) тільки одн. Одне з п яти зовнішніх чуттів, що дає можливість сприймати звуки за допомогою спеціального органа – вуха. || Здатність чути. || Здатність правильно сприймати музичні звуки різної висоти, сили, тривалості, тембру,… … Український тлумачний словник
шумопоглинальний — а, е. Який має здатність зменшувати гучність звуків, шум; призначений для зменшення шуму. Шумопоглинальна ізоляція … Український тлумачний словник
макрофонія — ї, ж. Підвищена гучність мовлення; ознака зниження слуху … Український тлумачний словник
посилюватися — юється, недок., поси/литися, иться, док. 1) Ставати сильнішим, більшим кількісно, могутнішим у політичному або економічному аспекті тощо. 2) Досягати вищого ступеня вияву, рівня розвитку і т. ін.; ставати відчутнішим, виразнішим; збільшуватися.… … Український тлумачний словник